Європейська конвенція з прав людини
Британська Рада в Україні, Телекомпанія 'Вуличне телебачення', Редакція журналу 'Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі', Адвокатське об’єднання 'ЮРІС'

10 грудня 2002 року провели всеукраїнську акцію, присвячену Міжнародному дню прав людини – телеміст на тему “Європейська конвенція з прав людини: міфи, “парадокси”, реалії”.

Цей захід є першою спробою запровадити нову форму правової просвіти населення України - інтерактивне правове телебачення.

З 11 вересня 1997 року, після того, як Європейська конвенція з прав людини набула юридичної сили для України, в нашій державі склалася принципово нова правова ситуація: з цього моменту кожен громадянин України отримав право після використання всіх національних засобів правового захисту звернутися до Європейського суду з прав людини.

Відтоді минуло п’ять років – і що ми маємо? Чи дійсно стала Конвенція, як це встановлено статтею 9 Конституції України, частиною національного законодавства України? Чи застосовується вона судами, і чи знає населення про нові можливості захисту своїх прав і свобод?

На жаль, як свідчить практика, відповіді на ці запитання лежать у “глибокому негативі”. Щодо розуміння філософії Конвенції та знання практики Європейського суду з прав людини суспільство плавно розшарувалося у трьох площинах, кожна з яких існує автономно і за своїми, одній їй відомими правилами.

Одна група - це нечисленні фахівці з права Ради Європи та Європейського суду з прав людини. Вони здебільшого спілкуються у власному корпоративному колі, шліфуючи свою наукову компетенцію на хоча і доволі численних, але, знову ж таки, вузькоспеціальних семінарах та конференціях.

З іншого боку, неурядові організації, що покликані підштовхувати державу до забезпечення конвенційних прав і доносити до населення загалом та до кожного громадянина зокрема знання про ці права, часто виконують ці завдання, не маючи ні кваліфікованих кадрів, ні відповідної інформації. В таких випадках це має наслідком вульгаризоване розуміння практики Європейського суду та девальвацію конвенційних положень взагалі.

Що ж стосується власне носіїв прав та свобод, визначених Ковенцією, то тут все просто: народ “безмолвствует“, бо у переважній більшості ні сном, ні духом не відає про ту Конвенцію.

Саме проект інтерактивного правового телебачення, на думку його учасників, є тією формою, що може встановити прямий зв’язок між усіма зазначеними вище групами, відкриваючи дорогу прямому діалогу.

В рамках реалізації проекту 10 грудня 2002 року було організовано телеміст за вказаною вище тематикою між студією у Києві, де знаходились юристи-фахівці з питань, що стосуються Європейської конвенції з прав людини, та референтними (фаховими) аудиторіями і майданчиками на вулицях обласних центрів України.

За матеріалами телемоста буде створена телевізійна программа, яка транслюва-тиметься телекомпаніями України.

 

Учасники в студії:
Валерія Лутковська - директор Національного бюро у справах дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини
Василь Мармазов - адвокат, доцент Київського університету ім. Тараса Шевченко
Петро Мартиненко - професор, суддя Конституційного Суду України у відставці
Юрій Зайцев - головний редактор журналу 'Практика Європейського суду з прав Людини. Рішення. Коментарі'


 

Анонсы новостей

Курченков и ОНФ объединили свои силы для успешного завершения проекта «Лес Победы»

В 2014 году, в преддверии 70-летия Великой Победы над фашистскими захватчиками, в России стартовал специальный проект «Лес Победы», нацеленный на сохранение памяти о подвигах советских солдат и мирных жителей в годы Великой Отечественной войны. Авт...

Читать полностью